Полтавщина кінематографічна

КАЛАШНИКІВСЬКИЙ  НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС

ТВОРЧО-ДОСЛІДНИЦЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ «ПЛОМІНЬ»

СЕКЦІЯ «МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО»

Засідання на тему

«Полтавщина кінематографічна»

Керівник   К.І.Ночовна

2016

Тема засідання. Полтавщина кінематографічна.

Мета: продовжити ознайомлення учнів із мистецькими досягненнями Полтавщини, найвагомішими успіхами полтавців у кінематографі. Розповісти про населені пункти, де відбувалися зйомки художніх фільмів. Виховувати риси патріотизму, естетичний смак. Розширювати мистецький словниковий запас.

Форма проведення: круглий стіл.

Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, уривки з кінофільмів, карта «Мистецька Полтавщина», фото відомих майстрів кіно.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Лірична  п’ятихвилинка . Читання уривків з поезій М.Бойко

Учениця

Iз сивини столiть ти поставала,
Вiнок легенд у коси заплела...
I гордо нарекли тебе ПОЛТАВА,
Пасує мудрiсть до твого чола.
Козацький полк в походи проводжала,
Сини свiй отчий боронили край.
Полтаво, ти їх подвиг оспiвала
В подобi нiжнiй юної Чурай.

Учениця
Падiнь i злетiв знала ти чимало,
Ти воскресала, як весняний квiт.
Над Ворсклою живе моя Полтава
Благословеннi тисячу сто лiт!
То Котляревський, Лисенко, Мазепа,
Закарбували в вiчностi iм`я,

Твоє, Полтаво, нiжна квiтко степу,
Ти їх натхнення, їх Свята земля...

Учениця

Моя Полтаво, ти благословенна!

З твоїх джерел натхнення спраглі п'ють,

Добра й любові сходять мудрі зерна...

Твоїх дітей у світі впізнають.

Народе мій, ти обирав бентежних,

Серця яких впокорені меті –

І підкорялась обраним безмежність

Та істини – одвічні і прості...

Учениця

Оспівана земля ця стоголосо,

В моїм краю душа співа пісні!

І проростуть нові і сильні зерна,

Що кинула їх Генія рука;

Моя Полтаво, ти благословенна

Минулим і майбутнім у віках...

2. Вступне слово учителя.

Полтавська земля багата талантами. Зараз, мабуть, важко знайти людину, яка б не погодилася з цим твердженням. Ми з вами ознайомилися із творчістю багатьох митців, що народилися, жили і плідно працювали на Полтавщині. Це представники народного мистецтва,літератури, музики, образотворчого мистецтва. Не обділена полтавська земля і геніями сцени та кіно.

Слайд 1

Сьогодні ми поговоримо про Полтавщину кінематографічну. Так. Цей вид мистецтва розвивася на Полтавщині і представлений в українському та світовому кіно.

Слайд 2

Ото ж приступимо до розгляду тему та продовжимо віртуально подорожувати мистецькою Полтавщиною, зробимо зупинки, щоб відмітити пам’ятні місця, пов’язані з кіномистецтвом. 

Слайд 3

«Видно шляхи полтавськії»…Так колись сказав І.П.Котляревський, який стояв біля витоків професійного театрального мистецтва у Полтаві. Саме його діяльність закладала підвалини для розвитку і кіномистецтва. Даний слайд представляє відомих діячів кіно, діяльність яких тісно пов’язана з Полтавщиною.

Слайд 4

Повідомлення учениці про велику актрису Віру Холодну.

Віра Холодна – королева німого кіно. Актриса справляла приголомшливе враження — темні кучері, величезні й сумні сірі очі, густі й довгі вії, чарівна усмішка, аристократичний профіль, загадкова жіночність — чи не головні риси української красуні? 

         Слайд 5

Віра Холодна народилася 9 серпня 1893 року в Полтаві.

Батько майбутньої актриси Василь Андрійович Левченко був дуже освіченою людиною, закінчив Московський університет, працював викладачем в полтавській гімназії.

 Мати, Катерина Сергіївна, навчалася в Олександро-Маріїнському інституті шляхетних дівчат в Москві, де і жила до шлюбу.

 Молоде подружжя, не бажаючи ні від кого залежати, переїхало на батьківщину чоловіка в Полтаву, де й народилася Вірочка. Жили скромно.

Через два роки помер батько Катерини Сергіївни, і її мати попросила родину Левченків переїхати до неї в Москву.

         Слайд 6

Про творчий доробок актриси.

 Сьогодні важко сказати, у скількох фільмах знялася Віра Холодна, називають цифри від 40 до 80.

До нашого часу збереглося лише п’ять: “Діти століття”, “Міражі”, “Життя за життя”, “Мовчи, смутку, мовчи”, “Останнє танго” (в уривках) і дві хроніки.
Серед кращих фільмів за участю зірки називають “Біля каміна” (за мотивами популярного романсу “Забудь про камін, в нім погасли вогні”), “Життя за життя” (уперше в Росії було запроваджено попередній запис на квитки).

 Актриса знялася у фільмі “Циганка Аза” за п’єсою М. Старицького.

         Слайд 7

Розповідь учителя.

Одним з провідних кіноакторів 30-40 років був наш земляк, уродженець м. Кобеляки Степан Йосипович Шкурат (1885-1973). Степан Йосипович Шкурат – заслужений артист РРФСР (1935), народний артист УРСР (1971) народився 8 січня 1886 року в с. Кобиляки, нині місто Кобеляки Полтавської області. Сценічну діяльність розпочав 1905 року на сцені Народного будинку в Кобеляках. 1910 року разом із сім'єю переїхав у Ромни. Працюючи пічником, брав участь у аматорському театрі. 1913 року місцева газета «Ромен» писала: «У другому громадському зібранні відбувся малоруський спектакль. Йшла драма з малоруського життя «Бурлака» І. Карпенка-Карого. П’єса була зіграна досить жваво. Особливо гарний був Бурлака – п. Шкурат.» Степан Йосипович грав у виставах «Маруся Богуславка» М.Старицького, «Мартин Боруля», «Суєта», «Сава Чалий», «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського та ін. В нашому місті, далекого 1918 року сталася щаслива зустріч Степана Шкурата із уже відомим на той час молодим земляком-скульптором Іваном Кавалерідзе. Спільна робота на будівництві пам’ятника Т.Г. Шевченку зблизила двох талановитих людей і відкрила одному з них – С.Й. Шкурату безкраї обрії справжнього мистецтва

 Він знімався в кінофільмах І.П.Кавалерідзе"Злива", "Перекоп", "Штурмові ночі", "Коліївщина","Наталка-Полтавка", "Запорожець за Дунаєм", "Повія". Творча співдружність єднала нашого земляка з видатним кінорежисером О.П.Довженком, у фільмах якого він створив яскраві образи Панаса.

Слайд 8

Повідомлення учня про О.П.Довженка

Полтавщина  стала благодатною землею для генія українського кінематографа О.П.Довженка. Особливо його надихали на творчість Яреськи, що в Шишацькому районі.

В історії української культури село Яреськи посідає особливе місце. Шукаючи натуру до фільму «Звенигора», ці місця показав режисеру Олександру Довженку художник Василь Кричевський. Довженко не раз приїздив сюди між постановками і не раз стояв над урвищем перед цим краєвидом, що, на жаль, не увійшов до жодного його фільму.     

Слайд 9

О.Довженко знімав у Яреськах.

У рейтингу світової кіноскарбниці у сотні кращих кінофільмів усіх часів і народів третє місце гідно посідає фільм видатного українського кінорежисера Олександра Довженка "Земля", який повністю був відзнятий 1929 року у селі Яреськи Шишацького району.

 Тут же Олександр Петрович знімав епізоди до фільму "Іван" (1932 рік) та стрічку "Щорс" (1937 р).

   Слайд 10

Улюблені образи.

Існує легенда, що Довженко сам надихався тут і любив бувати на самоті. Можливо, він хотів залишити цю дивовижну красу і тишу в її первозданному природньому стані лише для натхнення і відпочинку. Проте дух тутешньої природи пронизує усі його фільми. Яреськи не раз називали «штабом української кінематографії», зокрема і через власну залізничну станцію. А у 1983 році режисер Юрій Ткаченко знімав тут «Вечори на хуторі біля Диканьки».

Слайд 11

Олександр Довженко дуже любив Полтавщину, особливо — село Яреськи.  Він навіть просив, щоб на його могилі була хоч пригорща землі з Яресьок...

На цьому слайді фото геніального режисера, зроблено в Яреськах під час зйомок. Нині тут зведено пам’ятник в честь О.Довженка та його роботи на Шишацькій землі.

Кінематографічний калейдоскоп. Розповідь учителя.

Слайд 12

Фільм «Перший парубок»

Не обминув своєю увагою нашу землю і геніальний кінорежисер Сергій Параджанов. На Київській кіностудії ім. Довженка у 1958 році він розпочав зйомки відомого фільму «Перший парубок». До речі, авторами  сценарію  були полтавські письменники  - Петро Лубенський та Віктор Безорудько.  Зйомки також відбувалися і в Лубнах.

Слайд 13

Клара Лучко

Особливо пишаються полтавці прекрасною актрисою та людиною Кларою Лучко.  

Клара Степанівна Лучко народилася 1 липня 1925 року в селі Чутове на Полтав­щині.У 1928 р. сім'я переїжджає до Полта­ви. Тут займається у драмгуртку разом із Юрієм Тимошенком .

Закічила Всесоюзний державний інституту кінематографії  в Москві.

Славу та визнання принесли фільми:«Кубанські козаки», «Велика родина», «Дванадцята ніч», «Циган».

Про своє життя Клара Лучко написала автобіографію «Чи винна я?».

Слайд 14

До вашої уваги фото актриси різних періодів життя та творчості.

Слайд 15

«Королева бензоколонки»

Художній комедійний фільм виробництва кіностудії імені О. Довженка в 1962. Фільм знімався на справжній автозаправці, що й нині функціонує у місті Пирятин на трасі Київ-Харків. 16 липня 1961 на Київській кіностудії ім. О.Довженка розпочалися кінопроби акторів на виконання ролей у фільмі. А улюбленицею глядачів слала Надія Румянцева. Автором сценарію був полтавський письменник  Петро Лубенський.

Слайд 16

Такий вигляд мала бензоколонка в Пирятині 1962року.

Слайд 17

А такою вона є зараз.

Слайд 18

«Весілля в Малинівці»

Хто не захоплювався шедевром комедійного кінематографу – стрічкою «Весілля в Малинівці»! Це радянська музична комедія (1967) екранізація однойменної оперети Бориса Александрова, увійшла до золотого надбання радянського кінематографу. Фільм  відображає театралізовану радянську інтерпретацію типового села епохи боротьби за "народне визволення" і радянську владу у 1917–1923 рр. на півдні України і Наддніпрянщині, відбиває типову для даного регіону архітектуру, театралізовану радянську інтерпретацію побуту, одягу, народніх пісень, манер та звичаїв. Зйомки проводилися в селах Хорошки і Мацьківці Лубенського району.

Слайд 19

Портрети. Юрій Тимошенко

Народний артист України. Артист розмовного жанру.

Уславився в гумористичному дуеті Штепсель та Тарапунька.

Народився в Полтаві.

Слайд 20

Портрети. Володимир Волков

Володимир Васильович Волков- актор Київської кіностудії ім.Довженка з 1956 року. Народився в місті Хорол.

Слайд 21

Портрети. Жанна Прохоренко

Народилась у Полтаві 11 травня 1940 р. 1941 року на фронті загинув її батько, Трохим Прохоренко. Після війни родина переїхала у Ленінград, де вона закінчила школу. 

Коли згадуємо про зйомки на Полтавщині славнозвісної стрічки “Соняшники”, говоримо переважно про знамениту італійську кіноактрису Софі Лорен, яка зіграла головну роль, але призабули, що там знімалася й наша вітчизняна кінозірка, землячка Жанна Прохоренко. Кінокритики схвально відгукувалися про її роботу.

Слайд 22

Кінофільм «Пропала грамота»

Чудовий фільм режисера Б.Івченка за участю Івана Миколайчука. Розповідає про пригоди козака Василя. Має  філософський підтекст. Знятий фільм за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя. Зйомки фільму відбувалися у Красногорівці на Полтавщині.

Слайд 23

Полтавські краєвиди

Слайд 24

Тема Голодомору на екрані

Фільм українського кінорежисера Олеся Янчука «Голод-33», в основу якого покладено повість уродженця Полтавщини Василя Барки «Жовтий князь», частково був відзнятий в селі Худоліївка Семенівського району Полтавської області.

Слайд 25

Повідомлення учня

Полтавщина в іноземних фільмах.

Не оминули увагою наші краї й іноземні кіномитці: зйомки мальовничих сцен радянсько-італійського фільму відомого режисера Вітторіо Де Сіка «Соняшники» 1970 року із Софі Лорен та Марчелло Мастрояні проходили в селі Чернечий Яр Диканського району.

Слайд 26

Софі Лорен та Марчелло Мастрояні.

Слайд 27

Полтавщина в іноземних фільмах

Воєнна драма 1964 року «Вони йшли на Схід» радянсько-італійського виробництва з Пітером Фальком, відомим нам більше як лейтенант Коломбо, теж частково знімалася на Полтавщині.

Слайд 28

Тарас Бибич – майстер сучасного кінематографа

Серед відомих митців екранного мистецтва сучасності, яких подарувала   світу   Полтавщина,   варто   згадати   Тараса Бибича.

Молодий актор народився в 1973 році в Полтаві. Після закінчення філологічного факультетуПолтавського педагогічного інституту деякий час Тарас працював у школі. Пізніше переїхав до Санкт-Петербургу, де закінчив Академію Театрального Мистецтва. Зараз Тарас Бибич грає в Російському Державному Драматичному Театрі "Притулок Комедіанта" та активно знімається в кіно.

Слайд 29

Дякуємо за увагу.

Підведення підсумків заняття.

Висловлення вражень учасників засідання.

Домашнє завдання.

Переглянути названі фільми ( за бажанням).

Підготувати відгуки про них.